Київський Ботанічний сад імені Гришка

Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України займає майже 130 га площі та є одним із найбільших заповідників Європи. Помилуватися його колекціями буде цікаво будь-якої пори року, навіть узимку. Щорічно сад приймає понад мільйон гостей. Окрім багатої флори, туристів приваблює Свято-Троїцький Іонінський монастир із старовинними розписами ХІХ століття, розташований на території саду. Також це дуже популярне місце для фотосесій, а виїзне весілля в ботсаду – здійсненний захід.

• Історія Ботанічного саду
• Головна площа та партер
• «Ліси рівнинної частини України»
• Флора помірного поясу Євразії
• Рідкісні рослини флори України
• Дендрарій, моносади та декоративні сади
• Колекції трав’янистих культурних рослин
• Плодовий сад
• Колекції квітково-декоративних рослин
• Оранжерейний комплекс

По всіх широтах в один день

Прогулянка ботанічним садом Гришка – це можливість в один день побачити природу, властиву різним географічним зонам. Тут відтворено не лише рослинне багатство, а й рельєфні особливості типових ландшафтів: Українських Карпат, лісів та степів України, Криму, Алтаю та Західного Сибіру, Середньої Азії та Далекого Сходу.

Колекції та експозиції київського ботанічного саду

Душою ботсаду є, звичайно ж, дендрарій, що займає 30 га і може похвалитися рослинами, завезеними сюди з усіх куточків планети. Дерева та чагарники строкатим каскадом спускаються по високому березі Дніпра.

На офіційному сайті Ботанічного саду імені Гришка є навіть спеціальний календар, де можна дізнатися, що зараз цвіте. Крокуси, проліски, нарциси, гіацинти та магнолії, іриси та бузок, жасмин та троянди – це малий перелік того, що може порадувати око відвідувачів.

Сад бузку

Бузок у ботанічному саду Києва під час цвітіння приваблює величезна кількість відвідувачів. Пишний сирінгарій розбитий так, щоб кожен міг побачити якнайбільше сортів рослини з оглядових майданчиків. З найвищої точки саду відкривається чудовий краєвид на Видубицький монастир, Дніпро та його околиці.

Магнолії та інші краси дендрарію

Важко уявити ботанічний сад без магнолії, це один з самих яскаривх і популярних клаптиків саду серед відвідувачів. Ділянка, засаджена цими рослинами, складається з десяти барвистих видів, а також спорідненого з ним тюльпанового дерева.

Також у дендрарії варто подивитися розарій, липовий алей, березовий гай, посадки з букових, кленових та горіхових дерев, насадження реліктових голонасінних видів, набори бобових та олійних культур, долину вологолюбних рослин, сад ліан, альпінарій та інші.

Оранжерея та «Едемський сад»

Ботанічний сад ім. Гришко запрошує у помаранчевий комплекспомилуватися різними видами азалій та камелій, орхідаріумами, тропічними та субтропічними плодовими культурами (лимон, апельсин, фейхоа, манго тощо), кактусами та іншими суккулентами, а також пальмами та фікусами.

У павільйоні «Купольна оранжерея» відкрито постійно діючу виставку «Едемський сад». Тут можна поспостерігати за рідкісними рептиліями, амфібіями, птахами та комахами Старого та Нового Світу.

Інші колекції

Серед інших експозицій ботсаду на Печерську варто подивитися колекції трав’янистих (овочів, пряно ароматичних та лікарських рослин, кормових та технічних видів), плодових (різні сорти актинідій, лимонника, кизилу, айви та інших) та квітково-декоративних (астрових, гвоздикових, х ірисів та інших кольорів) культур.

Магазин

Ботанічний сад також має на території спеціалізований магазин, в якому можна придбати саджанці декоративних та плодових рослин, насіння кормових, пряно-ароматичних, овочевих та медоносних культур, а також отримати консультацію щодо їх вирощування.

Історія Ботанічного саду

На території сучасного ботанічного саду з 1798 до 1888 року знаходилася частина Звіринецького цвинтаря.

Ідея

Ідея створити ботанічний сад виникла восени 1918 року, після створення Національної Академії наук. Наукові основи Ботанічного саду було розроблено працями Володимира Іполитовича Липського — одного з перших Президентів Академії наук України, вченого зі світовим ім’ям, відомого флориста, мандрівника та знавця ботанічних садів. Саме він обґрунтував ідею такого ботанічного саду, створив його структуру та напрямки діяльності, розробив детальний план будівництва. Спочатку планувалося створення Ботанічного саду на основі Голосіївського лісу, і його директором міг бути Липський. Але цей план не було реалізовано. 1928 року академік Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний сад Одеського національного університету імені Іллі Мечникова.

Заснування

Після від’їзду Липського до Одеси питання про будівництво нового ботанічного було знову порушено академіком Олександром Васильовичем Фоміним. Восени 1935 року було затверджено рішення Київської міської ради про будівництво ботанічного саду, для цієї мети відведено ділянку землі площею 117 га на історичній місцевості Звіринець.

Відразу розпочалося будівництво ботанічного саду. План будівництва передбачав створення дендрарію — колекцій дерев та чагарників, ботаніко-географічних ділянок, ділянок трав’янистих рослин, культурної флори та акліматизації нових рослин, перспективних для народного господарства.

У перші роки будівництва ботанічного саду на Звєринці його науковим консультантом було призначено В. І. Липського, а після його смерті наукове керівництво було доручено професору Київського лісотехнічного інституту Вальтеру Едуардовичу Шмідту, який за сумісництвом обійняв посаду директора Ботанічного саду.

Перші роки існування

Після обрання директором Київського інституту ботаніки академіка Миколи Миколайовича Гришка директором Ботанічного саду став Яків Климович Гоцик, який отримав організаторський досвід, працюючи у 1930-х роках на різних сільгосппідприємствах Глухівського району Сумської області. Саме Я. К. Гоцик вперше поставив питання про надання Ботанічному саду статусу самостійної установи.

Здійснення проекту наштовхувалося на значні труднощі: необхідно було відселити з 2/3 території окремих людей та кілька організацій, до того ж, фінансування було недостатнім. Але все ж таки до початку Великої Вітчизняної війни було висаджено просто неба близько 1050 видів рослин і зібрано майже 1000 таксонів оранжерейних рослин. Було збудовано окремий корпус для наукових лабораторій, які очолили академіки В. Н. Любименко, Н. Г. Холодний та О. О. Сапегін (нині — приміщення відділу нових культур).

Окупація та перші повоєнні роки

Під час окупації Києва нацистською Німеччиною більшість колекцій було втрачено. Під керівництвом Олексія Михайловича Бурачинського (в. о. директора ботсаду до 1944 р.) невелика група працівників робила спроби врятувати колекції, але безуспішно. Після звільнення Києва вже в 1944 році роботи з будівництва відновилися. У тому ж році ботанічний сад отримав статус самостійної установи Академії наук і був очолений відомим ботаніком та селекціонером академіком М. М. Гришком. Відповідно до постанови Раднаркому України «Про відновлення будівництва та наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР» було розроблено генеральний план будівництва, наукову частину його розроблено М. М. Гришка, а архітектурну — академіком О. В. Власовим, тодішнім головним архітектором Києва. У повоєнні роки було організовано наукові експедиції та відрядження для відтворення та поповнення колекцій. Колекції, що збиралися, служили базою для формуються напрямів наукових досліджень, створювалися ділянки для експозиції.

З відкриття ботсаду до теперішнього часу

З 1958 по 1965 рік ботанічний сад очолював доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР Євген Михайлович Кондратюк. У ці роки основна увага приділялася благоустрою території, підготовці до відкриття ботсаду для масових відвідин. Відкритий для відвідувачів ботсад був 29 березня 1964 року та швидко став популярним місцем відпочинку киян та гостей міста. В даний час кількість відвідувачів перевищує 1 мільйон людей на рік. У ботсаду проводяться заняття просто неба для учнів та студентів різних навчальних закладів, з 1980-х років стали популярними «Уроки ботаніки в Ботаніці» для учнів середніх шкіл.

1965 року директором став академік Андрій Михайлович Гродзінський. Під його керівництвом розпочався новий етап поглиблення та розширення наукової діяльності ботанічного саду, який у 1967 році отримав офіційний статус науково-дослідного інституту. Було розпочато фундаментальні дослідження з питань хімічної взаємодії рослин, які згодом отримали світове визнання.

З 1988 року директором ботсаду є доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України Тетяна Михайлівна Черевченко. Під її керівництвом 10 наукових підрозділів продовжують дослідження з проблем акліматизації рослин, збереження генофонду рідкісних та ендемічних видів, селекції рослин, раціональних біотехнологій, фітодизайну, алелопатії та інших напрямів теоретичної та прикладної ботаніки.

Колекції та експозиції

Головна площа та партер

Ботанічний сад і експозиція відкривається головною площею, розташованою одразу за центральним входом до ботсаду. У центрі її знаходиться фонтан, а територія, що примикає, розділена пішохідними дорогами на сім секторів, далі дороги ведуть до різних ділянок, у віддалені куточки саду. Через таку композицію площа отримала назву «майдану всіх доріг» або «багатопроменевої зірки». У лівому та правому від площі секторах переважають величні тінисті клени-явори, по сусідству з ними — потужне дерево платана західного, гостролисті клени плакучої та кулястої форми. Широкий партер спускається від головної площі до оранжереїв, посередині нього на піднесенні розташовані клумби, де влаштовуються сезонні експозиції сортів різних декоративно-квітучих рослин, а по краях — алеї з пірамідальної форми звичайного дуба. У травні трав’янистий покрив під кленами правого сектора покривається квітами барвінку малого, ще на секторах головної площі можна милуватися кущами звичайною калиною та її садової форми «Снігова куля», калини-гордовини, жасмину і деревцями глоду. Два сектори зайняті боскетами, сформованими з звичайного грабу, там влаштовані невеликі та затишні зони для відпочинку — «зелені кабінети». До «зелених кабінетів» примикають ще два сектори, оздоблені підстриженими «грибочками», також сформованими з грабу звичайного.

Зліва від партеру 2001 р. влаштований меморіальний куточок академіка М. М. Гришка, де встановлено меморіальну дошку. Автор композиції – архітектор-художник Л. Ф. Лось, автор меморіальної дошки – скульптор Б. Ю. Климушко.

Зліва від партеру в 2001 р. влаштований меморіальний куточок академіка Н. Н. Гришко, де встановлена меморіальна дошка. Автор композиції – архітектор-художник Л. Ф. Лось, автор меморіальної дошки – скульптор Б. Ю. Клімушко.

Ботаніко-географічні ділянки

Ботанічний сад має відділ природної флори створений за принципом імітації природних рослинних угруповань, характерних для географічних регіонів та екосистем Євразії.

«Ліси рівнинної частини України»

Загальна площа 12 га, складається, у свою чергу, з кількох власне ботаніко-географічних ділянок. Тут представлено близько 360 видів рослин, у тому числі 42 рідкісні, занесені до Червоної книги України. 12 видів утворили стійкі популяції, подібні до популяцій у природних місцях проростання.

• «Сосновий ліс» є модель борів і суборів, для яких, окрім сосни звичайної, характерні дуб черешковий, ялівець звичайний, ракітник російський, орляк звичайний, ірис вен а також такі реліктові види, як вовчоягідник боровий та рододендрон жовтий.
• «Західна, або букова, діброва» моделює ліси Поділля, утворені головним чином дубом черещатим, дубом скальним та буком лісовим за участю липи сріблястої та береки . Як основний склад цих лісів, так і чагарниковий ярус і трав’янистий підлісок відрізняються великою різноманітністю видів. Тут зустрічаються клікачка периста, барвінок малий, бересклет карликовий, шавлія залозиста.
• «Східна діброва».
• «Пакльонова діброва». Такий тип лісів зустрічається на лівобережній Україні, в них дубу черешчастому супроводжують різні види клена, в основному клен польовий, гостролистий клен (Acer platanoides) і татарський клен. На галявинах зустрічається ендемік Середньоруської височини вовчоягідник Софії.
• «Вільховий ліс»
• «Крейдяний бір»

«Степи України»

Ділянка площею 2,5 га закладена 1949 року. Тут виростає близько 220 видів рослин, у тому числі рідкісні та занесені до Червоної книги України: півонія тонколиста, ковила волосиста, ковила периста, тюльпан змієлистий , тюльпан дібровний, горицвіт весняний, горицвіт волзький і мигдаль низький. Півонія тонколистий і тюльпан дібровний утворили на ділянці стійкі популяції.

«Українські Карпати»

Площа 6 га, закладена у 1946 р. Ділянка розташована на високій терасі Дніпра, що дозволило змоделювати висотну поясність Карпат: передгірні діброви, гірські букові та ялинові ліси та високогірне ялівцеве рідколісся. Тут представлено 260 видів, що становлять 10 % всього видового складу карпатської флори, серед них 15 видів, занесених до Червоної книги України — тис ягідний, модрина польська, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфеля, скополия карніолійська та інші. П’ять видів утворили стійкі популяції.

«Крим»

Ділянка закладена 1950 р. на площі 2,5 га. Тут представлено 236 видів, характерних для соснових та букових лісів, ялівцевого рідкісного лісу та степів Криму. Серед них 11 ендеміків і 2 реліктові види, рідкісні види, занесені до Червоної книги України: рогівник Біберштейна, шафран вузьколистий, еремурус кримський, проліск листя даурський, тис ягідний. Стійкі популяції утворили такі види, як рогівник Біберштейна, первоцвіт крупночашечковий, шавлія скабіозолістна та інші.

Флора помірного поясу Євразії

«Кавказ» Площа 5,75 га, ділянка створювалася у 1948—1968 роках. Тут представлена рослинність низинних та гірських листяних лісів, високогірних хвойних лісів, рідколісся та чагарникових чагарників, степова та лучна рослинність, нагірно-ксерофільна, скельно-осипна рослинність та дендрогрупи болотистих та тугайних листяних лісів та тугайних листяних лісів криволісся.

«Алтай і Західний Сибір» Ділянка площі 1,8 га закладено 1957 р. У колекції — 123 виду, їх 30 рідкісних і зникаючих видів Сибіру. На ділянці штучно сформовані типові для регіону фітоценози світлохвойної, темнохвойної та чорнової тайги, також експонуються декоративні, лікарські та харчові рослини Сибіру — жимолість алтайська, рододендрон даурський, водозбір asiaticus), бадан товстолистий, аконіт Крилова, ревінь алтайський. Успішно інтродукуються види, занесені в Червону книгу Сибіру: горицвіт апеннінський , лук алтайський, вовчоягідник алтайський, лілейник алтайський.

“Середня Азія” – ділянка створена в 1953 р. на площі 3,5 га, в колекції 102 види. Ділянка представляє рослинність альпійських і субальпійських лук, ялинових лісів, арчовників, яблунево-глідових лісів, тугаїв, фісташників. Представлені види, занесені в Червоні книги країн Середньої Азії та Казахстану: цибуля пскемська, яблуня Недзвецького, горобина туркестанська, тюльпан Міхелі, ясен річковий, фісташка справжня та інші. Цибуля блакитна, цибуля Крістофа і цибуля Суворова утворили стійкі популяції.

«Далекий Схід» — ділянка на площі 6 га закладена 1955 р., в колекції 284 види. Експозиція представляє основні далекосхідні флористичні комплекси: маньчжурський (кедрово-широколистяні та прирічні ліси), охотський ялиново-широколистяний ліс та східно-сибірський ліс (модернізований з березою даурською), горіх айлантолистний, груша уссурійська, дуб зубчастий, лимонник китайський, бузок Вольфа, тис остро.

Рідкісні рослини флори України

Ділянка на південно-східному схилі урочища Звіринець почала створюватися 1970 року. Схил ділянки терасований, влаштоване покриття різними субстратами: вапном, крейдою, торфом, піском, валунами. Тут споруджені невеликі озера та теплиця. Вирощується 150 рідкісних та зникаючих видів, 100 з яких занесені до Червоної книги України. Ділянка призначена для досліджень, пов’язаних з репатріацією рослин у природні умови з метою відновлення порушених популяцій. Вивчається репродуктивний процес, розробляються методики прискореного вегетативного та насіннєвого розмноження.

Дендрарій, моносади та декоративні сади

Ботанічний сад має колекціяю деревних і чагарникових рослин почала збиратися ще навесні 1944 року, інтенсивне облаштування ділянок дендрарію розпочато під керівництвом Л.І. метрів. Це дозволило створити ділянки з різноманітними екологічними умовами та задовольнити потреби різних груп рослин. Вся колекція містить 674 види, 22 різновиди, 35 гібридів та 274 культивори з 139 родів та 46 сімейств. Понад 80 % становлять представники Східнозіатської, Північноамериканської та Ірано-Туранської флористичних областей, є представники Середземноморської та Мадреанської областей та зони Скелястих гір.

Колекції трав’янистих культурних рослин

Колекції та експозиції культивованих сільськогосподарських рослин створені відділом нових культур.

• Колекція овочевих рослин містить близько 80 видів із 18 сімейств, включає рідкісні та малопоширені види. У ній представлені шпинатна, капустяна, коренеплідна, цибулинна, гарбузова та бульбоплідна групи. На ряд сортів та гібридів селекції групи овочевих рослин.
• Колекція пряноароматичних рослин налічує близько 120 видів з 55 пологів та 12 сімейств, переважають у колекції представники сімейства ясноткових. З перцевої групи тут представлені майоран садовий, чабер гірський і садовий чабер, ісоп лікарський, монарда трубчаста; прянощі гвоздичної групи; Ароматична група представлена такими травами, як меліса лимонна, шавлія мускатна, змієголовник молдавський, лофант анісовий, тархун, непіта лимонна, зубровка запашна.
• Кормові культури представлені колекцією, що налічує близько 240 видів і форм з 78 родів та 14 сімейств, включаючи капустяні, бобові, злакові, мальвові, айстрові, гречані, мальва гібридна та інші).
• Колекція лікарських рослин налічує понад 300 видів. На ділянці проводяться практичні заняття студентів медичних та фармакологічних навчальних закладів, відвідувачі мають можливість отримати консультації з питань самостійного вирощування лікарських рослин та визначення їх у природі.
• Технічні культури представлені 60 таксонами, що належать до 38 родів та 16 сімейств.

Плодовий сад

Колекція плодового саду включає культурні та дикорослі плодові рослини з 15 сімейств та 32 пологів.

Селекція актинідії ведеться на основі п’яти далекосхідних видів – актинідія коломікту, актинідія гостра, актинідія полігамна. Селекціонерами створені високовітамінні сорти ‘Вереснева’, ‘Фігурна’, ‘Пурпурна садова’, ‘Київська гібридна’, ‘Київська великоплідна’.

Сорт ‘Садовий’ лимонника китайського, який створив київський ботанічний сад, відрізняється підвищеним вмістом вітаміну C.

Селекціонером б. н. С. В. Клименка виведено 14 сортів кизилу звичайного. Сорти зимостійкі, дають з одного дерева 40-70 кг плодів середньою масою 4-6 г.

Виведено 5 зимостійких сортів айви довгастої – ‘Академічна’, ‘Студентка’, ‘Подарунок онуку’, ‘Марія’, ‘№ 18 Кащенко’. Урожайність їх становить 50-80 кг з дерева, середня маса плодів 220-350 г. А також виведено 4 сорти хеномелесу японського, адаптованих до умов півночі України — ‘Вітамінний’, ‘Караваєвський’, ‘Помаранчевий’, ‘Цитриновий’.

Сорти кісточкові — персик , абрикос та аличі. Селекціонерами створені зимостійкі сорти, придатні для вирощування на північному кордоні росту цих культур — персик “Дружба”, ”Дніпровський”, ‘Пам’ять Шевченка’ та інші. 12 сортів персика, 2 сорти абрикосу та 1 сорт аличі внесено до Реєстру сортів України.

Колекція дикорослих плодових рослин включає лох багатоквітковий, або гумми, 4 види горобини. також є сорти горобини ‘Лікерна’, ‘Гранатна’, ‘Сорбінка’ та інші, що відрізняються високим вмістом біологічно активних речовин.

Ботанічий сад нараховує усього 52 сорти плодових рослин селекції занесених до Реєстру сортів рослин України.

Колекції квітково-декоративних рослин

Колекція налічує понад 2800 сортів трав’янистих красивоквітучих рослин та є найбільшою колекцією квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту України. Ознайомлення з основними фондами можливе з дозволу адміністрації. Відділ квітково-декоративних рослин влаштовують сезонні тематичні виставки сортів.

Оранжерейний комплекс

Експозиції

Колекції тропічних та субтропічних рослин містяться в оранжереях загальною площею понад 2000 квадратних метрів, налічує понад 3000 таксонів. В оранжерейному комплексі працює цілорічна експозиція, що складається з 5 залів:

• Орхідаріум площею 123,5 м², в якому представлено близько 80 видів та орхідних сортів з Південно-Східної Азії, Південної та Центральної Америки, Африки та Австралії. Видовий склад підібраний з урахуванням термінів цвітіння, протягом року одночасно у квітучому стані знаходяться 15-20 видів.
• «Вологий тропічний ліс» — зал площею 456 м², експозиція збудована за ботаніко-географічним принципом. Представлено близько 350 видів із 40 сімейств – рослини дощових лісів Південної Америки, Південно-Західної Африки, Південно-Східної Азії, нечисленною групою видів представлена флора субтропічної Австралії.
• Тропічні та субтропічні плодові культури. У залі можна ознайомитись з екземплярами цитрусових (лимон, мандарин, апельсин, цитрон), а також фейхоа, манго, інжиру, євгенії, хурми, гранату.
• Кактуси та інші сукуленти. В експозиції близько 50 видів кактусів і 70 видів інших сукулентних рослин, що належать до 15 сімейств (euphorbiaceae, асфоделові, agavaceae, crassulaceae, дидієреєві та ін.) Рослини об’єднані за екологічним принципом, представлений склад рослинних угруповань аридних Південно-Західної Африки, Мадагаскару).
• Азалії та камелії – експозиція загальною площею 424 м², тут представлено близько 30 сортів азалії індійської та 15 – камелії (2 види – камелія японська та камелія олійна).

Ботанічний сад навесні – влітку 2009 року в оранжерейному комплексі вперше працювала сезонна виставка живих тропічних метеликів.

З основними фондами оранжерейних колекцій відвідувачі можуть ознайомитись лише з дозволу адміністрації Ботанічного саду

Колекції

• Орхідні представлені 450 тропічними та субтропічними видами з понад 150 пологів, серед яких найповніше представлені пологи Дендробіум, Каттлея, Онцидіум. Є ряд рідкісних видів, що є ендеміками обмежених територій – Ангрекум слоновий, Ангрекум півторафутовий з Мадагаскару. Колекція має природоохоронне, наукове та освітнє значення. 1999 року Постановою КМУ колекції орхідей Ботсада було надано статус Національного надбання.
• У колекції ароїдних зібрано представників усіх восьми підродин, більше половини зразків зібрано в природних умовах. У колекції роду Філодендрон є представники всіх життєвих форм, відомих у сімействі ароїдних.
• Бромелієві представлені більш ніж 100 наземними та епіфітними видами. Найбільш повно представлена підродина бромелієвих: Акантостахіс шишковидний, представники пологів Ананас, Більбергія, Криптантус, Бромелія, Неорегелія.
• Вересові в оранжерейній колекції представлені сортами азалії та двома природними представниками роду Рододендрон. Основу колекції закладено після війни, коли з Німеччини було завезено 25 сортів селекції 1920-х — 1930-х років. У 1960-х – 1970-х роках було створено близько 30 нових сортів та гібридів. П’ять сортів селекції в 2001 році занесені до реєстру сортів України — ‘Київський Вальс’, ‘Оленька Квіточка’, ‘Героям Війни’, ‘Вогник’ та ‘Сузір ‘я’.
• Колекція чайних містить 2 види та 22 сорти та гібриду камелії, які представляють усі групи, запропоновані Міжнародним товариством камелієводів.
• Колекція пальмових (Arecaceae) налічує 40 видів із 24 пологів, серед яких є представники як пустельних оаз, так і вологих тропічних лісів.
• У колекції спаржецвітних міститься понад 200 видів та сортів цибулинних та кореневищних рослин із 13 сімейств. З них близько 100 представляють сімейство амарилісових.
• Кактусових та інших сукулентів у колекції міститься понад 800 видів та форм. Є екземпляри кактусів віком понад 30, а деяких понад 100 років. Особливе місце в колекції займають представники дідієреєвих – ендемічного для Мадагаскару сімейства, що рідко зустрічається в оранжереях. Один із найстаріших екземплярів колекції сукулентів – драконове дерево віком близько 60 років (на 2020 рік).
• Найбільшою кількістю видів та декоративних форм представлені пологи Бегонія, Пеперомія та Кодієум.

.