Бізнес

Стартап в Україні та Києві: типові провальні помилки стартаперів

Стартапи іноді призводять своїх творців до величезного успіху, в інших випадках на них чекає оглушливий провал. На 100% передбачити результати подій неможливо. Є фактори, які збільшують чи знижують ймовірність успіху.

Проблеми, що виникають у стартарів-початківців

Під час запуску проекту молоді підприємці та нещодавні випускники університетів часто роблять одні помилки. Все це через відсутність досвіду, необхідних практичних знань та засобів. Розуміння того, де варто бути особливо уважним, допоможе недосвідченому стартаперу уникнути уникнути провальної помилки. Наприклад, при створенні грального будинку, казино з мінімальним депозитом 1 грн може виявитися більш успішним підприємством, ніж те, в якому мінімальний депозит становить 100 грн.

Стартап в Україні. Поширені помилки:

  • Відсутність підприємницьких знань. Стартапер має бути готовим до саморозвитку, знайомства з податковою, укладанням контрактів, патентуванням інтелектуальної власності.
  • Нерозуміння ринку. Переважно відноситься до b2b-стартапів. Молоді підприємець ніколи не думають про бажання споживача, а враховують лише побажання компанії-замовника. Такий підхід докорінно неправильний.
  • Перевищення видатків. Не варто починати із розмахом. Краще залучити до своєї справи інвесторів чи отримати грант. Так, менша ймовірність “вилетіти в трубу”.
  • Неправильна команда. Важливо набрати людей, які можуть реалізувати конкретну ідею.
  • Погана ідея. Іноді здається, що людина вигадала геніальну ідею, але вона виявляється типовим рішенням з невеликими відмінностями.
  • Нестача підготовки. Для реалізації хорошого проекту недостатньо бути професіоналом у своїй галузі. Потрібно знатися і на інших сферах діяльності. Якщо в людини не вистачає знань, то вона може не відрізнити фейкову інформацію від доведеної та обґрунтованої.

Успішний бізнес складається з безлічі дрібниць та особливих нюансів.

Цвинтар стартапів

Можна лоскотати собі нерви фільмами жахів, квестами в ніч на Halloween або жахливими комп’ютерними іграми. Однак у житті нерідко зустрічаються і реальні хорор-сторі, здатні налякати по-справжньому. Наприклад, провал стартапу, який залучив мільйони доларів, але не виправдав очікувань творців та інвесторів. AIN.UA пропонує екскурсію цвинтарем українських та зарубіжних стартапів – які подавали надії або навіть встигли стати єдинорогами.

«Заміж за програміста»

Сервіс знайомств із програмістами Dateprog.com запустили у грудні 2014 року – після другого за рік масштабного обвалу гривні. Спочатку сервіс швидко набирав популярності, набрав понад 9000 користувачів, третина з яких були активними.

Проте вже за рік проект закрили. За словами фаундера Євгена Мироничева, стартап занапастили організаційні дрібниці – самостійна розробка замість готових рішень, відсутність мобільного додатка, повільна робота першої версії та інше. Натомість за час свого існування сервіс встиг поєднати майже півсотні сердець, а одна пара навіть зіграла весілля у вересні 2015 року.

Не виправданий проект онлайн-відгуків Best.ua

Книгу онлайн-відгуків про банки, магазини та інші організації запустив на початку 2011 року Данило Тонкопій. Через рік після запуску проект залучив $70 000 від трьох бізнес-ангелів – з Росії, України та США. За той же термін кількість унікальних відвідувачів сервісу досягла 2000 користувачів на день, проте цього зростання виявилося замало.

2014 року Тонкопій оголосив про продаж Best.ua покупцю, ім’я якого залишилося невідомим. За словами засновника, перед продажем показники проекту сягали 70 000 активних користувачів на місяць, а щомісячні продажі досягли до $10 000. Після операції сервіс зник з уанету.

Корткотривалий стартап Motify.me

Український мотиваційний сервіс, що пропонує користувачам створювати «дошки бажань» онлайн, ділитися бажаними цілями з друзями, щоб підтримувати один одного та мотивувати себе у досягненні цілей, проіснував лише рік.

Проект довелося закрити через постійні розбіжності в команді та недостатнє, на думку засновників, зростання. «Наприкінці квітня місяця у нас було всього 1400+ зареєстрованих користувачів, 7000+ поставлених цілей та щоденний онлайн у районі 300-400 осіб. Планували, що буде набагато більше», – розповідав колишній CEO стартапу Богдан Сучик.

Не якісний та провальний Everest

Набагато багатообіцяючим інструментом для досягнення цілей здавався американський додаток Everest: компанія не тільки підняла близько $2,2 млн інвестицій, а й зацікавила Пітера Тіля. У стартапу були контракти з найбільшими брендами світового рівня. Однак проект закрили лише через два роки після заснування – через те, що «операційні витрати перекривають можливості компанії підтримувати базу користувачів».

За словами співзасновниці стартапу Катерини Круг, незважаючи на численні успіхи, команда припустилася забагато помилок у розробці. Продукт був дуже повільний і повний багів, дуже багато доводилося робити вручну і безсистемно, а витрати компанії були надто великі. «Ми витрачали $90 000 – $105 000 на місяць протягом майже всього життя компанії. Ми наймали нових людей, щоб упорядковувати проблеми в процесах і продукті, замість того, щоб змінити сам підхід», — нарікала Круг.

Ілюзія успіху Endorphin

У жовтні 2011 року в Україні з’явився Endorphin, сервіс знайомств у громадському транспорті, на вулиці та в кафе. Користувач передавав йому картку з кодом-посиланням на свій профіль на endorphin.me і чекав, чи вийде той на контакт. Стартап здавався дуже успішним — залучив $250 000 у Untitled VC, у 2012 році став фіналістом московського TechCrunch, у 2013 — посів третє місце в Рейтингу Українських Стартапів. Однак у засновників не вдалося масштабувати проект, і вони вирішили його перезапустити, перетворивши на сервіс для розумного пошуку експертів серед контактів першого та другого рівня з різних соціальних мереж. Це не врятувало проект від закриття наприкінці 2014 року.

За словами співзасновника Endorphin Артема Зав’ялова, сервіс був дуже складним технологічно і для його масштабування знадобилися великі інвестиції, які залучити не вдалося. Приблизно водночас Артем Зав’ялов та Євгенія Лиманська створили навчальний стартап Eggheado, який успішно працює і сьогодні.

Заморожений Eurobox

Українська компанія Eurobox, що розвиває мережі поштоматів, спромоглася на старті отримати інвестиції в $10 млн. Восени 2013 року їх вклав у сервіс заснований незадовго до цього російський венчурний фонд Bull Ventures. Суть сервісу полягала в тому, що замовлений в онлайн-магазині товар доставляли до обраного покупцем пункту Eurobox і поміщали в осередок, а покупець потім оплачував його в терміналі поштомата готівкою, або через інтернет банківською карткою або електронними грошима. Однак лише через кілька місяців, у тому ж 2013 році фонд був заморожений, а про Eurobox з того часу нічого не чути.

Витратні Нові медіа

Є на цвинтарі стартапів окремий куточок, де є нові медіа. Найяскравіший і найсумніший приклад — інтернет-видання INSIDER, яке за три роки стало одним із впливових українських онлайн-ЗМІ про політику, економіку та мистецтво. Проект закрили 1 лютого цього року, офіційно пояснивши це так: «Час проекту минув».

Невдалі медіа-проекти відкривали не лише в Україні. Останній і найбільший із них — Mode Media, що закрився в середині вересня. Ця компанія залучила $186 млн для створення “медіа нової епохи”, контент для якого виробляють блогери. Спочатку проект був успішний, об’єднання великої кількості дешевого контенту з рекламними мережами дало 400 млн. щомісячної аудиторії до 2015 року. Однак компанія все ж таки втрачала по $5-7 млн. щорічно. Не врятували її та інвестиції в $45 млн від Burda Mediа навесні 2016 року.

Платформа програла рекламним майданчикам, які запустили продаж автоматизованої реклами. А нові ідеї не врятували Mode Media від краху. Однак головна причина краху криється в іншому – і компанію загалом, і її фаундера Самір Арора звинувачують у зайвих витратах. Наприклад, останній за рахунок компанії купив два будинки в Хемптоні та Лос-Анджелесі.

Є й інші медіа-експерименти, що провалилися. Наприклад, перша у світі газета для iPad – The Daily, створена американською медіакорпорацією News Corp. За два роки газета набрала лише 100 тис. платних передплатників, і навіть скорочення штату не змогло її врятувати.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button