Морський дрон: як незвичайне технічне рішення допомагає обороні України

Морський дрон ще 24 травня наші атакував корабель чорноморського флоту Росії “Іван Хурс”, і не де-небудь, а за 74 кілометри від Босфору. Їм вдалося пошкодити вороже судно за 400 кілометрів від нашого берега — і це зробив флот, який не має крейсерів чи есмінців для класичного морського бою.

А до цього, у жовтні 2022 року, українська флотилія атакувала Севастопольську бухту: тоді, ймовірно, вдалося вразити три російські кораблі.

Замість великих судів обох операціях відзначилися звані ” морські дрони ” . Про них, на відміну від летких аналогів, відомо дуже мало, хоча “світяться” ці машини вже не вперше.

Тому розповідаємо: що це за дрони, як вони допоможуть контрнаступу та чи зможуть розблокувати Одесу та інші порти (звісно ж, вся інформація — лише з відкритих джерел).

В чому проблема?

Завдяки допомозі союзників Укроборонпрому та волонтерам наші Сили оборони поступово зрівнюють баланс сил на суші (хоча у росіян все ще більше техніки та боєприпасів). А винищувачі F-16 нададуть українським ВПС перевагу над окупантами у небі.

Тільки на Чорному морі все сумніше, тому що росіяни досі мають тотальне домінування. Тут РФ має ескадру фрегатів-ракетоносців (і катери з аналогічним озброєнням), підводні човни та чимало кораблів підтримки: від розвідувальних до міношукачів.

Їх може підтримати авіація із окупованого Криму. Україні нічим відповісти: у нас немає жодного великого бойового корабля, здатного вийти в море для бою з росіянами.

З берега їх теж не дістанеш: ракета “Нептун” має дальність польоту — 280 кілометрів від берега (авіаційну версію так і не встигли доробити). Тобто кораблі Росії могли, умовно, стати на якір у 300 кілометрах, і безкарно обстрілювати Україну ракетами та вести розвідку. А ще вони блокують шляхи до Одеси та інших наших портів.

Яке рішення?

Адже у наземних боях українські бійці давно й успішно користуються безпілотниками, щоби “зрівняти сили”. Дрони стають літаками-розвідниками (шукають ворога та наводять артилерію), бомбардувальниками (атакують піхоту та техніку з висоти), а то й ракетами (врізаючись у ціль із вибухівкою на борту).

Схоже, невідомі творці морських дронів (бо винахідників і конструкторів ми не знаємо) вирішили зробити те саме, але для ВМС. Звичайно, “Мавік” тут не підійде, а от катер-камікадзе з дистанційним керуванням, який знаходитиме російські кораблі і таранитиме їх, як торпеда — інша справа.

Ці машини дебютували у жовтневій атаці на Севастополь, а за місяць Володимир Зеленський офіційно оголосив про запуск нової флотилії. Далі урядова платформа United24 почала збирати гроші на “морський дрон” (а люди – вигадувати їм креативні назви на кшталт “Помста єнота”). Націлилися одразу на сотню машин.

Також радимо почитати Українська Православна Церква на захисті Батьківщини!

Тоді ж United24 поділилася і характеристиками катерів. Отже: довжиною вони 5,5 метри та важать до тонни. Тому що на відміну від 23-метрового артилерійського катера, морському дрону не потрібне місце для команди, зброї та запасів.

Замість екіпажу він має камери, автопілот і систему дистанційного керування. З нею катер може працювати в автономному режимі до 60 годин та відходити на відстань до 400 кілометрів від наземної станції (хоча “Хурса” дістали навіть далі). Один із таких катерів у березні показали волонтери Сергій Стерненко та Ігор Лаченков.

До речі, Україна — перша держава, яка реанімувала ідею кораблів-камікадзе (у вітрильну епоху брандери, завантажені порохом, були грізною зброєю проти дерев’яних суден).

Нашим винахідникам допоміг технічний прогрес: якщо є супутниковий зв’язок та GPS-навігація, апарату більше не потрібен екіпаж (брандери мали команду, яка евакуювалася перед тараном). І можна будувати швидкі та компактні дрони.

Коштує такий апарат 10 мільйонів гривень, тобто виробляти їх сотнями і не економити (як леткі дрони-камікадзе) все ж таки не вийде. Крім того, за ціною двох “Джавелінів” ми отримуємо апарат, здатний дістати ворожий корабель за 400 кілометрів.

Як це працює?

Дрони повинні атакувати росіян і загнати їх у порти. Головна зброя катера-камікадзе — вона сама, бо апарат несе на борту 200 кілограмів вибухівки плюс детонатор. Це єдиний варіант зброї для дрона, адже “Нептун” не поміститься навіть на більші катери, які для нас будують британці.

Тому й тактика відповідна: непомітно підпливти до корабля — ось чому катери атакують переважно у темну пору доби. Саме тоді дуже важко помітити невелике судно — і піти на таран. Втім, кожна операція починається з розвідки, адже потрібно ще знайти ворога у відкритому морі чи порту.

А вже у “ближньому бою” оператори маневрують і намагаються атакувати корабель з різних напрямків. Адже на військових судах є автоматичні гармати та кулемети, тому від їхнього вогню доведеться ухилятися.

Але на морі правила війни трохи інші, тож завдання-мінімум дрони виконали. Тому що пошкоджений корабель іде в порт на ремонт, і на якийсь час “вибуває” з війни.

“На Чорному морі такий один був. Брав участь у закритті району стрільб “Нептунами”, постійно ходив радіоелектронну боротьбу вів, мацав нам зв’язок, радари. Поки багато місяців не буде, я сподіваюся”, – прокоментував військовий оглядач Кирило Данильченко у своєму повідомленні, додавши. припущення про тяжкі пошкодження корабля.

Стратегія Anti-Access/Area Denial

Саме тому “морські дрони” підходять для так званої стратегії Anti-Access/Area Denial. Ідея в тому, щоб зробити море настільки небезпечним для росіян, що їхні військові кораблі туди не виходитимуть. Зазвичай у ролі прихованої загрози працювали підводні човни, але у разі України їх замінять катери.

За оцінкою британського військового оглядача, лейтенант-полковника Стюарта Кроуфорда, атаки морських дронів на російські кораблі можуть бути підготовкою до контрнаступу. Потрібно щоб ворог якомога довше не міг використати свій чорноморський флот для ракетних ударів.

…проте це не вирішить проблему обстрілів та морської блокади

“Їхнє головне завдання — захистити акваторії українських морів та мирні міста від крилатих ракет, які російські війська запускають з кораблів. Флот також допоможе розблокувати коридор для цивільних кораблів, які везуть зерно для всього світу”, — розповідала команда United24 про свої витвори.

Однак насправді варіант “побудувати сотні катерів і звільнити Чорне море” не спрацює, тому що навіть найуспішніший варіант Anti-Access/Area Denial цього не гарантує.

Перша проблема: перекрити море надто складно (це не суша, де можна взяти під контроль дороги та населені пункти). За даними ВМС, чорноморська економічна зона України, яку належить відвоювати, становить 70 тисяч квадратних кілометрів — це як дві Харківські області чи Литва.

Тому російський корабль завжди матиме шанс обійти катери, а ескадра зможе від них відбитися (особливо вдень, при хорошій видимості). Не забуваємо також про ворожі підводні човни — їм підніматися на поверхню взагалі не обов’язково — і російські літаки, які діють із Криму.

Ну а якщо ми не гарантуємо іноземцям на 100% безпечне Чорне море (його ще й очистити від міни доведеться), то за межами “зернового коридору” ніхто не піде до Одеси аж до перемоги.

Зупинити ракетні обстріли зовсім теж не так просто. Дальність Калібрів дозволяє росіянам стріляти навіть від кавказького узбережжя, поки що недосяжного для українських катерів (хоча їм доведеться спочатку перебазувати флот туди).

Морський дрон Толока

З іншого боку, не виключено, що наступне покоління морських дронів діставатиме і туди. У квітні одна з команд розробників представила на платформі Brave 1 (загальний проект Міноборони та Мінцифри) апарат “Толока”.

Фактично, це невеликий підводний човен з дистанційним керуванням, який зможе стежити за ворогом. А за необхідності перетворитися на торпеду і вдарити російський корабель у борт. Засікти його під водою та підстрілити з бортових гармат буде вкрай складно.

Найменша версія (TLK-50) може пройти 100 кілометрів та несе 20-50 кілограмів вибухівки. Натомість за прогнозом розробників, потужніший варіант (TLK-400) матиме дальність 1200 кілометрів. А також 500 кілограмів вибухівки на борту (як три ракети “Нептун”).

Але перш ніж мріяти про чудо-зброю, пам’ятайте: поки що це лише проект дрону, який потрібно побудувати, випробувати та запустити у серію.

Висновок

Український “морський дрон” — добрий приклад того, як поєднання креативу інженерів, волонтерської допомоги та державної підтримки дає результат на полі бою, навіть коли у ворога більше грошей та техніки.

І дуже серйозна нагода згадати, що така ж співпраця потрібна і в інших технічних галузях. Наприклад, коли йдеться про летючі дрони-розвідники. Навчання їхніх операторів чи системи для боротьби з безпілотниками (які захистять наших бійців від російських БПЛА) мають стати проектами державного значення.

А після перемоги “морський дрон” може виявитись і ексклюзивним експортним товаром для України. Адже з їхньою допомогою навіть держави без потужного флоту можуть додатково захистити свої береги.