Маріїнський палац у Києві. Тайні історії

Маріїнський палац – відома архітектурна пам’ятка Києва, розташована біля будівлі Верховної ради та Маріїнського парку. Палац є резиденцією Президента України. Однак, ця споруда приховує чимало історій, які відомі далеко не всім.

Історія палацу

Палац у Царському саду було закладено у 1744 році. Замовила імператриця Єлизавета Петрівна. Проект у стилі бароко було розроблено її придворним архітектором Бартоломео Растреллі. Під керівництвом костромича Івана Мічуріна, а також групи інших архітекторів, палац був зведений до 1752 року.

Імператриця так і не встигла відвідати палац. Першою особою з царів, що зупинилася в Маріїнському палаці у 1787 році, була Катерина II, яка відвідала Київ. Тут вона приймала 14 лютого венесуельського політичного діяча Франсіско Міранду.

Наприкінці XVIII століття та на початку XIX століття палац був резиденцією київського генерал-губернатора. На початку ХІХ століття Царський палац згорів у результаті серії пожеж. Через півстоліття, в 1870 році, Олександр II доручив архітектору Карлу Маєвському реконструювання палацу, виходячи зі старих планів і картин. Проект опалення та вентиляції палацу виконав інженер Ф. Р. Гешвенд. У роботах з обробки палацу брав участь архітектор М. А. Канілле. Після відновлення було перейменовано на Маріїнський на честь імператриці Марії Олександрівни. За її бажанням, біля південного боку палацу було розбито великий парк.

Під час Першої світової війни до Маріїнського палацу переїхала мати імператора Миколи II — вдова цариця Марія Федорівна, яка курирувала відправлення санітарних поїздів та лікування поранених, що прибули. Вона провела там два роки аж до зречення свого сина імператора Миколи II, про що дізналася у палаці.

Палац, як резиденція царських осіб

Маріїнський палац вважався резиденцією для членів імператорської сім’ї, що відвідують Київ, до 1917 року.

Під час Громадянської війни Маріїнський палац був використаний як військовий штаб. У пізніх 1920-х роках будівля належала сільськогосподарській школі, пізніше стала музеєм. Під час Великої Великої Вітчизняної війни палац сильно постраждав і був відреставрований наприкінці 1940-х років. Ще одна велика реставрація була зроблена в 1980-ті роки.

З 2007 року до січня 2018 року палац перебував на реконструкції. Першим заходом після завершення ремонту став щорічний дипломатичний прийом президента України Петра Порошенка за участю голів дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні

Палац, збудований над прірвою

У Києві існує легенда про царицю та пастуха. Згідно з нею, Маріїнський палац був побудований за рішенням Єлизавети. Її бажанням була наявність квітучого палацу на високих київських пагорбах. Там вона хотіла жити із таємним чоловіком Олексієм Разумовським, який був пастухом і походив із українського села Лемеші.

Стилістику палацу було взято з будівлі, в якій відбувалося таємне вінчання королеви з Разумовським. Але примітним був вибір місця для будівництва. Воно називалося прірвою. З Розумовським Єлизавета врешті-решт розійшлася, і до своєї смерті так і не побачила власний палац у Києві.

Призначення Маріїнського палацу

За час існування Маріїнського палацу, його використовували в різних цілях, представники різних сторін. Наприклад, у дореволюційний час він був царською резиденцією. За часів Громадянської війни 1918 р. використовувався як штаб. Пізніше палац був школою, потім музеєм, за часів Другої світової у ньому базувалися німці, які окупували Київ, а в другій половині XX століття палац почав використовуватись для урочистих прийомів.

Останнє призначення зберігається й донині. Маріїнський палац є президентським, і в ньому проходять деякі урочисті заходи, вітання та нагородження. Наприклад, саме до Маріїнського палацу йдуть президенти під час інавгурації.

Останній імператор і цвинтар у парку

З Маріїнським палацом пов’язана історія часів Жовтневої революції. Ще задовго до цього у Маріїнському палаці жила Марія Олександрівна. Дружина Олександра ІІ. Пізніше у палаці житиме інша Марія. Дружина Олександра III та мати Миколи II. Примітно, що остання була у Києві з 1915 по 1917. У розпал революційних подій. Про те, що імперія була повалена а Микола зрікся престолу, Марія дізнається саме в Маріїнському палаці, з якого її силою відвозять спочатку до Криму, а потім і в Данію, де вона і прожила залишок життя.

У 1918 році, в Маріїнському парку було зроблено братське поховання червоноармійців, а за деякими даними і білогвардійців, яке мало натяк, оскільки розташовувалося поблизу царського палацу.

Німецька фарба у Маріїнському палаці

Ще одна історія Маріїнського палацу пов’язана із німецькою окупацією Києва. у палаці базувалися нацисти, доки він був підірваний. Вже після війни, у підвалах палацу було знайдено невідому банку із золотистою, бронзовою фарбою, яку, замість викинути, було вирішено використовувати для фарбування елементів палацу. Фарба виявилася незвичайною, і на повітрі відбулася реакція. Забарвлені елементи почорніли, і виправити це не виходило.

Фасади перефарбовували іншою фарбою кілька разів, але вона ніяк не діяла, оскільки чорнота проступала знову і знову. У певний момент реконструктори навіть замислювалися над тим, щоб зробити нові колони, оскільки старий фасад відреставрувати через чорну фарбу не вдавалося довгий час.

Ліфт для Брежнєва

У 1980-х, перед візитом Леоніда Ілліча Брежнєва, Маріїнський палац був масштабно відреставрований. У ході реконструкції відновили багато втрачених елементів, і вийшло все розкішно, автентично та красиво. Однак, було зроблено і щось не зовсім зрозуміле. Історичний кабінет імператора Олександра II було зруйновано. А зробили це з метою будівництва у палаці ліфта до приїзду Брежнєва.