ЖиттяРелігія

Прихована небезпека сексу до шлюбу – еротичний компонент відносин

Ми можемо посилатися на Писання, ми можемо посилатися на традицію Церкви, святих отців, але є ще один фактор психології. Там є таке поняття як еротичний компонент відносин. Це те, що формується між чоловіком та жінкою, і він вузькоспрямований, тобто він спрямований на конкретну людину. Причому це не про секс. Це саме про те, що перед ним, навколо нього: я захоплююсь тобою як жінкою; або ти захоплюєшся ним як чоловіком – і не просто як людиною, а саме як людиною протилежної статі. Тобто тебе захоплює хода, форма носа, форма губ, голос, тембр і так далі, і, грубо кажучи, хотіла б ти мати з ним інтимну близькість? Можливо так. І причому важливо: з ним, а не з кимось. Або чоловік: з нею, а не з кимось, мене з кимось не влаштує. Ось цей еротичний компонент є важливим компонентом саме того, що ми називаємо словом «любов».

Однак цим кохання, звісно, ​​не вичерпується. І ось дуже цікавий момент: цей еротичний компонент формується на стадії залицяння, саме цей букетно-цукерковий період, поки ми гуляємо, поки ми спілкуємося, поки ми цілуємося. Якщо відносини стрімко переходять у постільну фазу, як часто зараз буває, виникає такий цікавий ефект: на якийсь час формування еротичного компонента припиняється. Людини настільки захоплює новий досвід, нове враження, нове власне відчуття, тобто фізичне відчуття емоції, що людині стає не так взагалі, з ким я маю стосунки. І те, що я не встиг зрозуміти, я собі в голові малюю. І виходить: я сплю не з реальною людиною, а з якимось фантомом, який лише частково схожий на реальну людину, а частково це моя фантазія.

Так може пройти років зо два, за цей час люди можуть встигнути і одружитися, дитину народити. І роки через два – у когось раніше, у когось пізніше, в середньому року через два, – ось ці рожеві окуляри зникають, і людина починає бачити, що та, з ким я сплю, вона не така, як мені здавалась , або він не такий, як мені здавалося. І людина не розуміє, що це просто я став тверезіше дивитися, і що він/вона завжди був/була таким/такою, просто я цього не бачив/бачила. У самосприйнятті людини “він зіпсувався”, “вона зіпсувалася”. Починаються скандали, починаються конфлікти, якраз дуже часто багато хто розлучається приблизно через рік-два спільного життя з цієї причини. Ось за цими конфліктами – не що інше, як наївна спроба натиснути та змусити знову стати колишнім, знову стати ідеальним чи ідеальним. Людина, зрозуміло, такою в результаті стати не може, вона ніколи такою не була – ну, або, принаймні, моментально не може стати, і в результаті розлучення, це часта історія.

Насправді для того, щоб більш менш еротичний компонент сформувався, потрібно десь приблизно рік. Рік просто стосунків. Причому до революції, тобто до початку ХХ століття, цьому сприяло те, що досить розвинена танцювальна культура. Тобто, були бальні танці для дворян; були народні танці, які не були схожі на ось це сучасне, бо це випендреж. А там виходить саме танці, де йде певна взаємодія. І в танці можна відчути, яке тобі зі мною, яке мені з тобою, ми один одного без слів розуміємо чи ні, чи може чоловік вести, чи хто веде, чи жінка веде – у танці так теж буває, – а його влаштовує це чи ні. Аж до того, що запах навіть. Запах – це досить важлива річ, тому що наше тіло так чи інакше через це дає нам зрозуміти навіть генетично: та людина мені підходить чи ні. Це відбувається так непомітно, проте. І якийсь час погулявши, потанцювавши, я можу зрозуміти, що – ну так, гарна дівчина, класний юнак, але не для мене. А тут виходить трохи інша історія. Ще раз: танцювальна культура практично зникла, тому двічі-тричі зустрілися – вже в ліжку опинилися, і ось починається те, про що я говорив, і це одна з причин, чому зараз так багато розлучень – серед молоді, зокрема.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button