Facebook звинувачують у порушенні конфіденційності, розпалюванні ненависті та дезінформації. У жовтні 2021 року через викриття колишньої співробітниці Френсіс Хоген ситуація загострилася.
Розбираємось у скандалах навколо соцмережі
6 жовтня 2021 року відбулося слухання у справі колишньої співробітниці Facebook Френсіс Хоген, яка передала ЗМІ та Конгресу США документи, які викривають внутрішню політику компанії. «Це не просто питання агресії, нестабільності деяких користувачів соцмереж чи радикалізації сторін; йдеться про те, що Facebook хоче зростати за будь-яку ціну, стаючи компанією, що коштує майже $1 трлн і отримує прибуток, жертвуючи нашою безпекою», — заявила Хоген на слуханні. Марк Цукерберг відкинув її звинувачення.
Правила користування Facebook поширюються не на всіх
Згідно з розслідуванням The Wall Street Journal, завдяки прихованій системі XCheck VIP-акаунти Facebook не можуть бути заблоковані — навіть якщо контент, який вони розповсюджують, порушує правила соцмережі. Спочатку систему створили, щоб контролювати справедливість санкцій для облікових записів знаменитостей. Однак до 2020 року у Facebook було не менше 5,8 млн. «привілейованих» користувачів — політиків, акторів, журналістів та інших медійних осіб. Система має кілька рівнів: користувачі з «білих списків» повністю звільнені від санкцій, інші ж можуть публікувати заборонені матеріали з подальшою перевіркою співробітниками Facebook, яка часто ігнорується.
Компанія визнала існування системи XCheck ще у 2018 році. 2021-го Facebook повідомив The Wall Street Journal, що соцмережа планує позбутися «білих списків» і закрити співробітникам вільний доступ до внесення нових користувачів до програми.
У березні 2018 року з’ясувалося, що британська аналітична компанія Cambridge Analytica збирала дані користувачів Facebook за допомогою своєї програми. Отриману інформацію компанія використала для розміщення політичної реклами — наприклад, у ході президентської кампанії в США та голосуванням щодо Brexit у 2016 році. Втручання могло торкнутися 87 млн. користувачів соцмережі.
У вересні 2021 року група акціонерів подала на Facebook судовий позов. За звинуваченням, Facebook заплатила Федеральній торговій комісії США $5 млрд, щоб захистити Марка Цукерберга від індивідуального судового переслідування у справі Cambridge Analytica.
Instagram викликає психологічні проблеми у підлітків
Ще одна стаття The Wall Street Journal показує, що власне дослідження Facebook виявило серйозну проблему із психічним здоров’ям підлітків, які користуються Instagram (з 2012 року Instagram належить Facebook Inc.), особливо дівчат. Вони порівнюють себе з ідеальними фотографіями в соцмережі, внаслідок чого у них розвиваються психологічні проблеми від неприйняття свого тіла до депресії. Згідно The Wall Street Journal, у 13% британських і 6% американських підлітків із суїцидальними нахилами бажання накласти на себе руки саме через Instagram. На думку видання, компанія проігнорувала цю проблему.
Соціальна економіка
У відповідь на це звинувачення Цукерберг написав на своїй особистій сторінці у Facebook:
«У нашому пості в Newsroom ми писали: «Дослідження показали, що багато тінейджерів відчувають, як використання Instagram допомагає їм боротися з труднощами, властивими підліткам. Насправді в 11 із зазначених 12 випадків, включаючи такі серйозні проблеми як самотність, тривога, смуток та проблеми з харчуванням, більшість дівчаток-підлітків заявили, що Instagram зробив ці важкі часи швидше за краще, ніж гірше.
Ми готові робити все можливе, але на якомусь рівні правильним органом для оцінки компромісів із соціальних питань є наш демократично обраний Конгрес. Наприклад, із якого віку підліткам можна почати користуватися інтернет-послугами? Як інтернет-сервіси мають перевіряти вік людей? І як компаніям слід зберігати конфіденційність підлітків, дозволяючи батькам стежити за їхньою діяльністю?»
Facebook пообіцяв ділитися даними з дослідниками, але надсилає їх у неповному вигляді
У 2018 році Марк Цукерберг пообіцяв надавати дослідникам звіти про взаємодію користувачів з контентом для дослідження фейкової інформації та впливу соціальних медіа на вибори та демократію. Однак у вересні 2021 року з’ясувалося, що Facebook надсилав вченим дані не всіх користувачів соціальної мережі, а лише найбільш політично активних – близько половини користувачів із США. У прес-службі компанії повідомили, що проблема була викликана технічною помилкою. Більшість наукових та соціологічних проектів дослідників опинилися під загрозою.
У серпні 2021 року через порушення конфіденційності користувачів Facebook заблокував програму Ad Observer, яку Нью-Йоркський університет розробив для вивчення дезінформації. Багато розробників із цим звинуваченням не згодні: блог компанії Mozilla підтримав проект і пояснив, що програма не збирає особисті дані та не порушує правила соцмережі — до початку використання програма пропонує ознайомитися, яку інформацію користувач надасть дослідникам. Програма Ad Observer була створена для відстеження прозорості політичної реклами, за якою особливо стежать після скандалу з Cambridge Analytica у 2018 році.
Рішення про блокування таких програм викликають побоювання про перешкоду академічної діяльності з боку Facebook.
Після засідання у справі Хоген Марк Цукерберг написав на своїй сторінці у Facebook:
«Багато хто з претензій не має сенсу. Якби ми хотіли ігнорувати дослідження, навіщо ми самі створили провідну в галузі програму для досліджень, щоб розібратися в таких важливих питаннях? Якщо ми не дбаємо про боротьбу зі шкідливим контентом, то чому ми залучаємо до цього набагато більше співробітників, ніж будь-яка інша компанія в нашій галузі — навіть більша, ніж ми? Якби ми хотіли приховувати результати, навіщо ми встановлювали б провідний у галузі стандарт прозорості та звітності про нашу діяльність?»
WhatsApp, ймовірно, переглядає особисті повідомлення користувачів
2019 року Марк Цукерберг розповів про нову політику конфіденційності на прикладі WhatsApp — месенджера, який належить Facebook Inc. Бізнесмен заявив, що наскрізне шифрування наводить будь-які повідомлення в формат, що не читається, для третіх осіб — їх не бачать навіть співробітники Facebook. Однак у WhatsApp є функція «Поскаржитися на повідомлення», яка ставить під сумнів надійність конфіденційності.
У вересні 2021 року незалежне видання ProPublica опублікувало розслідування, згідно з яким понад 1 тис. підрядників у США та за кордоном вивчають повідомлення, фото- та відеофайли, на які надійшли скарги. За допомогою спеціального ПЗ Facebook вони переглядають повідомлення та виносять вердикти щодо кожного порушення менш ніж за хвилину.
Директор з комунікацій WhatsApp Карл Вуг підтвердив, що групи підрядників переглядають повідомлення WhatsApp, щоб виявляти та блокувати зловмисників. При цьому компанія не вважає свої дії модерацією контенту.
ІІ Facebook пише образливі коментарі до відео
У вересні 2021 року користувачі соцмережі помітили, що під час перегляду деяких відео за участю темношкірих людей Facebook пропонує «продовжити дивитися відео про примати». Колишня співробітниця компанії Дарсі Грувз опублікувала у Twitter скріншот із таким підписом і написала: «Ця рекомендація «продовжити дивитися» неприйнятна, @Facebook. І хоча це відео було опубліковано більше року тому, вчора мій друг отримав таку саму рекомендацію. Друзі у FB, будь ласка, розберіться. Це кричущий випадок». Після цього керівництво Facebook зайнялося дослідженням інциденту. Прес-секретар компанії Дані Левер заявила: «Хоча ми й покращили наш штучний інтелект, ми знаємо, що він не ідеальний, і ми ще маємо розвивати його. Ми вибачаємося всім, хто міг бачити ці образливі рекомендації».
Facebook відхиляв ініціативи команди «соціальної чесності»
За даними Time, раніше Facebook створював команду “соціальної чесності” (civic-integrity team), щоб боротися з дезінформацією та агресивним контентом. Учасники гурту давали неофіційну клятву — «насамперед служити інтересам людей, а не Facebook». Компанія неодноразово відхиляла пропозиції команди:
Згідно з The Information, у 2019 році співробітники із групи «соціальної чесності» запропонували виключити тисячі політичних акаунтів із програми XCheck. Їхнє дослідження показало, що користувачі з більшою ймовірністю вірять у неправдиву інформацію, якщо їй ділиться політик. Керівництво Facebook відхилило цю пропозицію.
За даними WSJ, за кілька років до президентських виборів 2020 року у США дослідження команди «соціальної чесності» виявили, що функція групових рекомендацій Facebook налаштовує користувачів радикально та провокує політичну поляризацію спільнот. Згідно з BuzzFeed News, компанія відхилила запити команди «соціальної чесності» на відключення функції. За кілька тижнів до голосування керівництво Facebook передумало, дозволило блокувати політичні групи та погодилося змінити алгоритми стрічок новин для приховання потенційної дезінформації. Однак невдовзі після виборів нововведення скасували. На думку Хоген, компанія хотіла повернути колишнє зростання і цим спровокувала штурм Капітолію 6 січня 2021 року у Вашингтоні.
За словами колишніх співробітників компанії, незважаючи на опір керівництва, робота команди «соціальної чесності» була успішною – наприклад, вони вдало провели кампанію проміжних виборів у 2018 році. Проте лише через місяць після президентських виборів 2020 року групу розпустили. Ефект став помітним ще через місяць, коли під час штурму Капітолію страйкуючі використовували Facebook, щоб об’єднуватись у спільноти та поширювати дезінформацію про вибори.
У заяві Time віце-президент з управління Facebook Гай Розен повідомив: «Ми не розпустили команду із соціальної чесності, ми інтегрували її до більшої команди Central Integrity, щоб неймовірну роботу, яку вперше виконали для виборів, можна було застосувати ще ширше, наприклад, у питаннях, пов’язаних із здоров’ям». Однак, за словами Хоген, багато учасників команди пішли з Facebook приблизно одночасно з нею, у травні 2021 року. Керівник групи Самід Чакрабарті пішов у відпустку у грудні 2020-го, а у серпні 2021 року звільнився з компанії.
Facebook не блокує агресивний контент та дезінформацію
Згідно з внутрішнім звітом Facebook, що потрапив у розпорядження ЗМІ, напередодні виборів 2020 року найпопулярніші сторінки Facebook для християн і темношкірих користувачів у США керувалися «фабриками тролів» зі Східної Європи. Ці сторінки були лише частиною більшої мережі груп з хибною інформацією, яка охопила майже 50% всіх американських користувачів. При цьому вони не обирали цей контент — його просували внутрішні алгоритми Facebook, оскільки вважали його більш залучаючим. Крім того, згідно з документами Хоген весь бюджет, передбачений для забезпечення безпеки платформи, Facebook витрачає тільки на англомовний контент.
За даними звіту, контент “фабрик тролів” на місяць бачать 140 млн користувачів у США, при тому, що 75% з них на ці сторінки не підписані. Автор документа, колишній старший спеціаліст з аналізу даних у Facebook Джефф Аллен, зазначає головні причини високих охоплень хибної інформації:
- Згідно з внутрішніми дослідженнями компанії, користувачі ставлять лайки, коментують і пересилають друзями найчастіше неякісний, негативний контент. Проте алгоритми Facebook продовжують просувати в стрічках новин саме такий залучаючий контент.
- У соцмережі відсутня система покарань за плагіат. Через це «фабрики тролів» копіюють та поширюють вірусні пости, а новинні організації та видавництва не можуть монетизувати свій контент: до 60% прочитань припадають на «вкрадені» матеріали.
- Facebook поширює не лише політичну дезінформацію: у травні 2021 року соціальну мережу звинувачували у поширенні хибної інформації про зміну клімату, а в липні президент США Джо Байден заявив, що Facebook допускає дезінформацію про пандемію коронавірусу та вакцини і тим самим «вбиває людей».
В інтерв’ю CBS Френсіс Хоген повідомила, що головна проблема — у ставці на контент, що залучає: у компанії «усвідомили, що якщо вони випускатимуть більше злісного, викликаючого розбіжності та поляризуючого контенту, то отримають більше переглядів. <…> Якщо вони змінять алгоритм і зроблять його безпечнішим, люди будуть проводити менше часу на сайті, кликатимуть на меншу кількість реклами, а вони зароблятимуть менше грошей».
На своїй сторінці в Facebook Цукерберг відповів: «В основі цих звинувачень лежить ідея про те, що ми ставимо прибуток вище за безпеку та благополуччя користувачів. Це просто неправда. Наприклад, був поставлений під питання наш крок, коли ми запровадили правило Meaningful Social Interactions (важливі соціальні зв’язки) у стрічці новин. Це нововведення стало показувати менше вірусних відео та більше контенту від друзів та родичів. Ми знали, що через це люди будуть проводити менше часу на Facebook, але дослідження показали, що це добре для здоров’я користувачів. Хіба щось подібне може зробити компанія, орієнтована на прибуток, а не на людей?
За словами колишнього радника Цукерберга Роджера Макнамі, насправді правило Meaningful Social Interactions призвело до скорочення журналістських матеріалів у стрічці новин та дедалі більшого поширення дезінформації.
